“Shubert” – відомий американський театр, побудований у 1913 році для братів Шубертів. Названий на честь загиблого брата Сема С. Шуберта. Наразі театр керується театральною компанією “The Shubert Organization”. Про театр далі на manhattan-trend.
Зародження театру
Театр “Shubert” – це бродвейський театр, що знаходиться на West 44th Street 225 у театральному районі Мангеттену. У 1900 роки в Мангеттені неабияк розвивалася театральна діяльність, тому в цей період в районі бродвею почали активно будувати театри, більшість з яких були споруджені саме братами Шубертами, котрі того часу вважалися головними театральними синдикатами. До 1924 року театральна компанія “The Shubert Organization” мала вже близько 86 театрів у Сполучених Штатах включаючи й “Shubert”.
Історія театру “Shubert” розпочалася у квітні 1912 року, коли Лі Шуберт спільно з американським театральним режисером Вінтропом Еймсом викупили ділянку на 219–225 West 44th Street та 218–230 West 45th Street для побудови двох театрів, які за планом мали бути з’єднані між собою, попри те мати окремі приміщення. Перший театр, більший за площею, отримав назву “Shubert”, а дещо менший – “Booth”. Варто зазначити, що Лі та Джей Джей Шуберт назвали новостворений театр в честь свого загиблого брата Сема С. Шуберта, який у в 1905 році загинув через нещасний випадок.
Дещо про театр
Як “Booth”, так і “Shubert” були спроєктовані архітектором Генрі Бомонтом Гертсом та виконані в стилі італійського ренесансу. Зовні театри майже ідентичні, мають хіба що мінімалістичні відмінності. Театр “Shubert” як “Booth” має форму великого трикутника із заокругленим зі сторони входу кутом. Фасад будівлі виконаний з теракоти та цегли, викладеної в англійський хрест. Головна частина театру увінчана карнизом із зубцями. Над карнизом розташований металевий мансардний дах. На стінах присутні елементи різноманітних декорацій, виконаних ліпниною, також на фасаді розміщені три великі арки, які забезпечують аварійний вихід із вестибюля. На верхній частині арок зображені картини сграфіто, які наразі частково закриті сучасними наметами. Трішки вище арок розташовані зображення жіночих фігур. Вікна театру – потрійні, досить невеликі, знаходяться на верхній частині будівлі. Двері ж театру металево-склянні. Головний напис знаходиться на передній частині будівлі, над вхідними дверима.
Всередині театру знаходився вестибюль, глядацька зала, гримерні, офіси Шубертів та інше. Вестибюль театру мав вигляд зеленого мармуру. Підлога приміщення викладена мармуровою мозаїкою та прикрашена листковими візерунками. Прямокутна частина вестибюля містить склепінчасту стелю, яка розділена на кілька секцій ліпниною, а еліптична частина вестибюля має куполоподібну стелю, прикрашену ліпниною та лавровим листям.
Глядацька зала ж має оркестровий майданчик, два балкони, ложі та сцену за аркою авансцени. Приміщення розраховане на близько 1502 осіб. Зала оформлена рельєфними гіпсовими декораціями та має елементи фресок.
Сцена достатньо велика, в глибину сягає 35 футів (11 м), а в ширину 80 футів (24 м). Відповідно, авансцена має близько 38 футів 9 дюймів (11,81 м) в ширину та 28 футів 6 дюймів (8,69 м) у висоту. Глибина глядацької зали до авансцени становить 33 фути 10 дюймів (10,31 м), а до сцени – 36 футів (11 м).
Діяльність театру
Офіційне відкриття театру відбулося у 1913 році п’єсою “Гамлета” з Форбсом-Робертсоном у головній ролі. До речі, ця п’єса стане однією з багатьох, які прокладуть шлях театру до успіху.
Загалом, у цей період театр представив багато чудових вистав, таких як: “Цезар і Клеопатра”, “Тисяча років тому”, “ Красуня з Бонд-стріт”, “Трілбі”, “Мідна голова” , “Колись”, “Доброго ранку, судде”, “Чарівна мелодія” тощо.
З 1920 року по 1950-ті роки в “Shubert” ставилися також такі п’єси як: “Блакитне полум’я”, “Отелло”, “Гей Парі”, “Графін Маріза”, “Ніч у Венеції”, “Вуличний співак”, “Маска королів”, “ Вище і вище”, “Дилема лікаря”, “Поцілуй мене, Кейт”, “Розфарбуй свій вагон”, “Мільйонерка” тощо.
Вже в період з 1960 по 1980-ті роки в репертуарі театру були представлені такі вистави як: “Зупиніть світ – я хочу вийти”, “Яблуня”, “Золота веселка”, “Обіцянки, обіцянки”, “Ось тут!”, “Морський пейзаж”, “Постійна дружина” тощо.
Варто зазначити, що у 1975 році відбулася найтриваліша постановка в історії Бродвею: мюзикл “Кордебалет”, прокат якого тривав 15 років. Загалом було зіграно близько 6137 вистав.
Починаючи з 1990 років й до теперішнього часу театр представляв такі п’єси як: “Чикаго”, “Циган”, “Мемфіс”, “Матильда”, “Чудове життя”, “Камелот”, “Олівер!”, “Деякі люблять гаряче” тощо.
