The York Theatre – єдина театральна компанія в Нью-Йорку, яка повністю зосереджена на розробці нових мюзиклів і відкритті маловідомих і забутих перлин музичного театру. Завдяки цьому, компанія відіграє найважливішу роль у театральній спільноті Нью-Йорка, пише manhattan-trend.com.
Заснування компанії
The York Theatre була заснована в 1969 році актрисою Джанет Вокер, актором Джоном Ньютоном і режисером Стюартом Говардом, метою яких було створити гарні можливості для власних виступів та колег-професіоналів у Нью-Йорку. Першим домом компанії була історична єпископальна церква Heavenly Rest на Верхньому Іст-Сайді Мангеттену. Джанет була сопрано з класичною освітою, мала яскраву особистість, красиву зовнішність і залізну волю. Ці якості привели її до того, що вона стала художньою керівницею-засновницею трупи компанії. Незабаром жінка пов’язала The York Theatre з Heavenly Rest. Річ у тім, що Джанет була активною членкинею парафії, а її чоловік, Чарльз Вокер – хормейстером і органістом Heavenly Rest. Майже за 20 років до заснування The York Theatre Чарльз створив у церкві хор Canterbury Choral Society, названий на честь стародавнього англіканського собору на півдні Англії. Коли Джанет з чоловіком обмірковували можливі назви для театральної трупи в Heavenly Rest, вони згадали про інший поважний собор — Йоркський собор на півночі Англії. Так, у 1969 році York Players (початкова назва компанії) приєдналася до Canterbury Choral Society як опора художнього життя Heavenly Rest і культурної діяльності на Верхньому Іст-Сайді.
Протягом 25 років трупа The York Theatre ставила найрізноманітніші спектаклі — класичні драми, бульварні комедії, а іноді й нові пісні. Досвідчені професіонали використовували можливості театру, щоб зіграти ролі, які були недоступні для них на комерційних сценах або в регіональних театрах. Талановиті актори активно працювали з початківцями, багато з яких все ще заробляли очки для членства в профспілці акторів.
У рецензії New York Daily News того часу Рекс Рід зазначив, що, маючи обмежені кошти й велику кількість талантів, The York Theatre примудряється творити справжнє диво. Серед яскравих подій тих перших днів слід виділити: Joan of Ark at the Stake Артура Онеггера (спільна постановка з Canterbury Choral Society), The School for Wives та інші.
Неперевершені мюзикли
У 1974 році Джанет познайомилася з Джимом Морганом, жителем півдня, який нещодавно закінчив Флоридський університет. Джим був талановитим графічним художником і вивчав театральне мистецтво в коледжі, спеціалізуючись на сценічному дизайні. Спочатку Вокер попросила його створити плакат для майбутньої постановки The York Theatre під назвою The School for Wives, але незабаром почала співпрацювати з ним на постійній основі. Джим став одним з головних у колективі театру, а після смерті Джанет – художнім керівником компанії з 1997 року по 2024 рік.
Джанет і Джим поділяли пристрасть до музичного театру, особливо до недооцінених вистав. У листопаді 1976 року компанія поставила свій перший мюзикл – відроджену версію She Loves Me. У наступні сезони відродження подібних мюзиклів стало невіднятною частиною ідентичності The York Theatre. У списку відроджених вистав особливе місце займають дві майже культові, в яких Джанет виступила на Бродвеї, а саме The Golden Apple Джерома Моросса й Anyone Can Whistle Стівена Сондгайма та Артура Лоренца.
За роки керівництва Вокер дві зі знаменитих музичних постановок компанії перейшли в комерційну сферу. Обидві були першими нью-йоркськими відродженнями шоу Сондгайма — Pacific Overtures за участю лауреата премії «Тоні» 2025 року Френсіса Джу. Воно було передане в 1984 році в Promenade Theatre на Верхньому Вест-Сайді, а Sweeney Todd у 1989 році переїхало в бродвейський Circle in the Square. Протягом багатьох років з The York Theatre були пов’язані багато старійшин світу музичного театру.
Унікальні муфтії
У 1993 році Джанет, Чарлі та Джим запланували серію постановок, які були покликані переосмислити недооцінені бродвейські мюзикли. Чарлі запропонував назву для серії – Musicals in Mufti. Служачи у ВМС США під час Другої світової війни, він був знайомий з іменником “муфтії”, що походить від арабського і використовувався солдатами для позначення неформального одягу. У The York Theatre це слово означало не тільки «у повсякденному одязі», але і «без складних декорацій і світлового оформлення».
Мюзикли Mufti високо оцінили глядачі та критики, і вони швидко стали популярною частиною регулярної програми театру. Під назвою Enter Laughing: The Musical, переосмислення мюзиклу So Long, 174th Street стало одним з найуспішніших у The York Theatre у 2008 році, а у 2019 році його відновили в межах святкування 50-річчя театру.
За три десятиліття з моменту прем’єри серії Muftis, компанія The York Theatre представила понад 130 мюзиклів у такому форматі. Серед вистав раннього Бродвею, які отримали обробку Mufti, можна відзначити Oh, Boy!, Fifty Million Frenchmen, Milk and Honey.
Великі труднощі, нова сторінка в історії
У 1994 році, через чверть століття після заснування, компанія The York Theatre переїхала з Heavenly Rest у приміщення, розраховане на 178 місць, розташоване в підвалі лютеранської церкви Святого Петра. Важливо відзначити, що ця церква є частиною гігантського офісного хмарочоса за адресою 601 Lexington Avenue, скляної й сталевої знакової будівлі 1970-х років, раніше відомої як Citicorp Center. Нове місце розташування зробило створення постановок занадто витратним. Річ у тому, що компанія більше не мала права на контракти на показ вистав і втратила легкий доступ до волонтерів, як це було в Heavenly Rest. А без просторого підвалу як майстерні компанії довелося користуватися послугами професійних майстерень для виготовлення декорацій.
За чверть століття, проведеного в церкві Святого Петра, компанія ініціювала ряд важливих проєктів: серію читань з розвитку, Йоркську програму навчання музичному театру, серію вистав NEO та інші.
У березні 2020 року The York Theatre, як і інші театральні компанії в Нью-Йорку, закрила свої двері у зв’язку з пандемією COVID-19. 4 січня 2021 року, через 9 місяців після початку пандемії, прорвало водопровідну магістраль в Іст-Сайді Мангеттену, і потік води, мулу, бруду і сміття затопив підвальний зал театру. Крім того, було пошкоджено театральне обладнання, костюми, реквізит, архіви. Приміщення, яке трупа The York Theatre використовувала для виступів протягом 25 років, довелося очистити й оголити стіни, перш ніж почати ремонтні роботи.
Щоб відновити очні виступи, компанія The York Theatre переїхала в чудову будівлю церкви Святого Іоанна Хрестителя за адресою 150 East 76th Street. У новому приміщенні її трупа продовжила оспівувати минуле, сьогодення і майбутнє американського мюзиклу під керівництвом художнього керівника-постановника Джозефа Гейворда.
Важливо відзначити, що організація The York Theatre за всю свою історію поставила 980 мюзиклів, включаючи світові, американські та регіональні прем’єри, а також відроджені постановки. Велика робота привернула лояльну аудиторію, принесла їй комерційний успіх, номінації та нагороди, включаючи номінацію на премію «Еммі» та нагороди Drama Desk і Outer Critics Circle.
