Аль Пачіно – видатний актор сучасності, який завдяки наполегливості та таланту зміг завоювати величезне визнання у світі кінематографа. Про дитинство, становлення у кар’єрі та особисте життя далі на manhattan-trend.

Ранні роки
Аль Пачіно, або ж Альфредо Джеймс Пачіно – відомий американський актор. Народився Альфредо 25 квітня 1940 року у Мангеттені у родині Сальваторе Пачіно та Рози Пачіно. Батьки одружилися в досить ранньому віці, тому шлюб тривав недовго. Коли малюку було два роки, батьки розлучилися, хлопчик продовжив жити з матір’ю у бідному районі Бронксу. У шкільні роки Альфредо Пачіно був зірвиголова. Часто бешкетував, а також вживав алкоголь, “легкі” наркотики, курив. Мріяв бути бейсболістом, тому однолітки стали називати його Соні. Проте цілі на життя змінила одна театральна постановка Чехова, яка вразила та спонукала хлопця вступити до школи виконавчих мистецтв імені Фьорелло Ла Гуардія, яку ще називають “LaGuardia”. У звичайній школі навчатися юнак не бажав, тому невдовзі його виключили. Аби мати змогу продовжити навчання в “LaGuardia”, Альфредо довелося багато працювати, до того ж, за копійки. Перший час було не легко. Часто не було що їсти та де жити. Проте невдовзі хлопцю вдалося долучитися до студії Херберта Бергхофа, де той почав вивчати акторську майстерність. Наступним важливим досягненням у акторському становленні став вступ до мангеттенської Акторської студії, яка за час свого існування випустила немало талановитих та відомих акторів.
Театральна кар’єра
Свою першу театральну діяльність під псевдонімом Аль Пачіно актор розпочав у 1967 році і, варто зауважити, що досить успішно. Пачіно виступав у театрах “Charles Playhouse”, “Астор Плейс” та згодом навіть на Бродвеї. Його грою захоплювались та високо оцінювали. Актор грав у таких виставах як: “Америка, Ура”, “Прокинься і співай!”, “Індейці хочуть Бронкс”, “Чи носить тигр краватка?”, “Основна підготовка Павло Хуммелля” тощо.

Кінокар’єра
Вперше на екранах Аль Пачіно з’явився у 1969 році у кінострічці “Me, Natalie”, де зіграв роль Тоні. Талант хлопця відразу ж помітив відомий продюсер тих часів Мартін Брегман та запропонував співпрацю. Наступною кінороботою Пачіно був фільм “The Panic in Needle Park”, де той зіграв роль Боббі. Проте першу свою славу та визнання актор здобув після участі у кінопроєкті “The Godfather”, перевтілившись у сина мафіозі Майкла Корлеоне. Ця стрічка стала надзвичайно популярною, а самого актора номінували на кінопремію “Оскар”. Після цього, вийшло ще дві частини фільму: “The Godfather: Part II” та “The Godfather: Part III”. Крім вищезазначених робіт, Аль Пачіно знявся ще в таких кінопроєктах як: “Serpico, Scarecrow”, “Dog Day Afternoon”, “Bobby Deerfield”, “And Justice for All”, “Cruising”, “Author! Author!”, “Revolution”, “Sea of Love”, “The Local Stigmatic”, “Frankie and Johnny”, “Glengarry Glen Ross”, “Scent of a Woman”, “Carlito’s Way”, “Two Bits”, “Looking for Richard”, “Donnie Brasco”, “The Devil’s Advocate”, “Any Given Sunday”, “Chinese Coffee”, “Insomnia”, “Simone”, “People I Know”, “The Recruit”, “Merchant of Venice”, “Two for the Money”, “The Son of No One”, “Jack & Jill”, “Stand Up Guys”, “Danny Collins”, “Manglehorn”, “The Pirates of Somalia”, “Once Upon a Time in Hollywood”, “The Irishman”, “American Traitor: The Trial of Axis Sally”, “House of Gucci” тощо.

Особисте життя
Відомо, що актор жодного разу не був одружений, проте мав немало стосунків та трьох дітей. Доньку Джулію Марію Пачіно народила чоловіку викладачка Яна Террант, а двійнят Антона Джеймса та Олівію Роуз – актриса Беверлі Д’Анджело, з якою, до речі, Альфредо зустрічався найбільше – вісім років. Загалом, Пачіно мав любовні стосунки ще з такими персонами як: Дайан Кітон, Мартою Келлер, Люсилою Сола тощо.





