Роберт Джон Дауні – це талановита людина, яка зіграла немало культових ролей та стала відома на весь світ. Проте життя актора не було таким безхмарним, як може здатися на перший погляд. Впродовж життя Роберту доводилося боротися із страшною наркотичною залежністю, яка з’явилася у нього ще з дитинства. Про успіхи та виклики актора далі на manhattan-trend.
Ранні роки та початок кар’єри
Роберт Джон Дауні-молодший – відомий голлівудський актор, впізнаваний завдяки таким фільмам як: “Залізна людина”, “Месники”, “Чаплін”, “Шерлок Холмс” та “Зодіак”. Народився Роберт 4 квітня 1965 року у Манхеттені, штат Нью-Йорк у творчій родині. Батько Роберт Дауні-старший був актором та продюсером, мати Елсі Енн Дауні – актрисою-сценаристкою. Знайомство з акторством у хлопчини відбулося в п’ять років, коли той знявся у фільмі свого батька “Загон”, зігравши хворого цуценя. Через два роки маленький Роберт вдруге з’явився на знімальному майданчику, але вже у фільмі “Палац Грісера”. У підлітковому віці хлопчина здебільшого займався балетними танцями та навчався акторству в центрі виконавських мистецтв “Stagedoor Manor”.
Коли Роберту виповнилося тринадцять, батьки розлучилися і хлопчина переїхав жити до батька в Каліфорнію, проте згодом зрозумів, що хоче продовжити займатися акторством, тому прийняв рішення повернутися до Нью-Йорку. Тоді Роберт знявся в таких фільмах як: “Ох вже ця наука”, “Знову до школи”, “Стінка на стінку”, “Америка”, “Первонароджений”.
У віці двадцяти років хлопець починає зніматися у розважальній щотижневій передачі “Saturday Night Live” на NBC, проте після низки невдач юнак зосереджується все ж на акторстві. Свою першу головну роль Роберт зіграв у 1987 році у фільмі “Фахівець зі знімання”, перевтілившись в чарівного ловеласа Джека Джеріко, проте свою популярність молодий актор здобуває після участі у стрічці “Менше ніж нуль”, де грає підлітка-наркомана Джуліана. Варто зазначити, що в цей період Роберт Дауні і в реальному житті активно вживав наркотики та алкоголь. За словами самого Дауні, його перше знайомство з наркотичними речовинами відбулося ще в дитинстві, завдяки батьку, а в більш дорослому віці наркотики стали способом зближення з ним.
Ця залежність негативно впливала на роботу чоловіка, тому з його боку були намагання вилікуватися, проте це не завжди давало потрібний результат. Попри ці проблеми, актор якийсь час продовжував свою акторську діяльність та знявся ще в ряді фільмів, таких як: “Ейр Америка”, “Занадто багато сонця”, “Мильна піна”.
Широку славу Роберту Дауні тоді принесла роль Чарлі Чапліна в кінокартині Річарда Аттенборо “Чаплін”, за яку згодом він отримав премії “BAFTA”, “Оскар”, а також був номінований на “Золотий глобус”.
Наркотична залежність та продовження кар’єри
З середини 1990 років у актора почалися серйозні проблеми, пов’язані з наркотичною залежністю. Роберт Дауні не раз був помічений у різноманітних скандалах, неадекватній поведінці та зберіганні великої кількості наркотичних препаратів, тому його засудили до одного року позбавлення волі та залучили до примусового лікування. Проте, як згодом виявилося, це не допомогло і вже у 2000 роках ситуація повторилася – актора повторно заарештували. Переломним моментом в цій історії стала зустріч із майбутню дружиною продюсеркою Сьюзан Левін, завдяки якій Роберт і поборов цю страшну залежність.
Після відновлення, чоловік продовжив свою кар’єру актора, знявшись ще в таких фільмах як: “Поцілунок навиліт». “Помутніння”, “Вундеркінди”, “Готика”, а також зіграв одну з головних ролей у фільмах “Зодіак” та “Солдати невдачі”, за що отримав ще одну номінацію на “Оскар”. Проте справжню всесвітню популярність актору принесла роль Тоні Старка у серії фільмів кіновсесвіту “Marvel”, таких як: “Залізна людина”, “Месники”, “Неймовірний Халк”, “Залізна людина 2”, “Залізна людина 3”, “Месники: Ера Альтрона”, “Перший месник: Протистояння”, “Людина-павук: Повернення додому”, “Месники: Війна нескінченності” та “Месники: Фінал”.
Одночасно з виходом першої “Залізної людини” Роберт Дауні зіграв ще одного культового персонажа – детектива Шерлока у фільмі режисера Гая Річі “Шерлок Холмс”, за що також отримав премію “Золотий глобус “.
